-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | надзира́тель | надзира́телі |
родовий | надзира́теля | надзира́телів |
давальний | надзира́телеві, надзира́телю | надзира́телям |
знахідний | надзира́теля | надзира́телів |
орудний | надзира́телем | надзира́телями |
місцевий | на/у надзира́телеві, надзира́телю, надзира́телі | на/у надзира́телях |
кличний | надзира́телю | надзира́телі |
Словник синонімів
НАГЛЯ́ДА́Ч (службовець, що здійснює нагляд, контроль за діяльністю, функціонуванням чого-небудь, завідує чимось), ДОГЛЯ́ДА́Ч, НАДЗИРА́ТЕЛЬ заст., СМОТРИ́ТЕЛЬ заст. (про посади в дореволюційній Росії). Його батько, наглядач маяка, з дитинства ні в чому не перешкоджав своєму сину (Д. Ткач); Князь Чолак уподобав його так, що настановив доглядачем над усім в палаці та над усіма своїми палацами (І. Нечуй-Левицький); Нарешті двері гімназії розчинилися, і з гімназії вибіг надзиратель (Ю. Смолич). - Пор. догля́да́ч.
НАГЛЯ́ДА́Ч (службовець, що здійснює нагляд, контроль за працівниками, робітниками, звичайно підневільними, рабами, в’язнями і т. ін.), ДОЗО́РЕЦЬ заст., ДОЗО́РЧИЙ заст.; ПРИГО́НИЧ заст., ПРИГІ́НЧИЙ заст. (наглядач за робітниками, звичайно в панській економії); НАДЗИРА́ТЕЛЬ заст., СМОТРИ́ТЕЛЬ заст. (тюремний наглядач у дореволюційній Росії). Тюремний наглядач; Стали боятися окупанти, щоб люди між собою не змовлялися. На роботах є наглядачі, пригінчі, не дуже порозмовляєш, а в хаті хто встежить, підслуха? (К. Гордієнко); - Чекати, чекати! Не розходитися! - кликав директор фабрики, що саме тоді в супроводі двох дозорців вийшов зі своєї канцелярії (І. Франко); - Яке право ти маєш зо мною биться, - кричав отаман, - ти мені не пригонич і не хазяїн (І. Нечуй-Левицький); Він уже поспішався до карцеру. Слідком за ним ішов надзиратель і брязкав ключами (С. Васильченко); Після довгих переїздів на звощику Лазар опинився в тюрмі. Тут, незважаючи на пізню пору, його прийняв смотритель (М. Коцюбинський).