НАДПРИРО́ДНИЙ (який нібито не може бути пояснений природним шляхом, не підлеглий законам природи), НЕЗЕМНИ́Й, НАДЗЕ́МНИЙ, ЧУДЕ́СНИЙзаст., розм. (який має в собі чудо, сповнений чудес); МІСТИ́ЧНИЙ, ОКУ́ЛЬТНИЙкнижн., ОКУЛЬТИ́ВНИЙкнижн. (пов’язаний із "потойбічним" світом, сповнений незрозумілих таємниць, якого не можна осягнути розумом). Здається, ждали війська від них чогось надприродного, більшого, ніж спроможна зробити людина (О. Гончар); Мовби сила неземна підкидає їх обох - зскакують на сідла один з другим (Г. Хоткевич); Мов зачарована, слухаю голос надземний (Леся Українка); "Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, Літа під облака небесні.." (І. Котляревський); - Трембіта видає густий і холодний, майже містичний звук, - говорив Андрон Гнатович (Є. Гуцало); Окультні явища. - Пор. 1. нереа́льний.

НЕБЕ́СНИЙ (який міститься або перебуває над землею, у просторі), НАДЗЕ́МНИЙ, ВИ́ШНІЙзаст.,ГО́РНІЙзаст.Панас мовчки стояв, дивлячись кудись у небесний простір (Ю. Яновський); І в срібних одблисках надземної музики У небі журавлів далекий ключ пливе (М. Рильський).