надзвонити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | надзвони́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надзвоні́мо, надзвоні́м | |
| 2 особа | надзвони́ | надзвоні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надзвоню́ | надзво́нимо, надзво́ним |
| 2 особа | надзво́ниш | надзво́ните |
| 3 особа | надзво́нить | надзво́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надзвони́в | надзвони́ли |
| жін.р. | надзвони́ла | |
| сер.р. | надзвони́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| надзвони́вши | ||