наджати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наджа́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надіжні́мо, надіжні́м | |
| 2 особа | надіжни́ | надіжні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надіжну́ | надіжнемо́, надіжне́м |
| 2 особа | надіжне́ш | надіжнете́ |
| 3 особа | надіжне́ | надіжну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наджа́в | наджа́ли |
| жін.р. | наджа́ла | |
| сер.р. | наджа́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наджа́тий | ||
| Безособова форма | ||
| наджа́то | ||
| Дієприслівник | ||
| наджа́вши | ||