надерти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наде́рти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надері́мо, надері́м
2 особа надери́ надері́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надеру́ надеремо́, надере́м
2 особа надере́ш надерете́
3 особа надере́ надеру́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наде́р наде́рли
жін.р. наде́рла
сер.р. наде́рло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наде́ртий
Безособова форма
наде́рто
Дієприслівник
наде́рши

Словник фразеологізмів

де́рти (дра́ти) / наде́рти (надра́ти) ли́ко (ли́ка) з кого і без додатка. Бити, карати кого-небудь, розправлятися з кимсь. [Рогач:] Може, є цікавий повчитись, як лика деруть, з’явись! [Козаки:] Виходь, виходь котрий, пора!.. (М. Кропивницький); — Карпо .. отаборився з ручним кулеметом, так що дивіться, щоб із ваших хлопців лика не надер (Григорій Тютюнник); — Був би ти, діду, молодшим — я надрав би з тебе лика! — костеніє злоба на синьому виду [Октава] (М. Стельмах).

де́рти (дра́ти) / наде́рти (надра́ти) ли́ко (ли́ка) з кого і без додатка. Бити, карати кого-небудь, розправлятися з кимсь. [Рогач:] Може, є цікавий повчитись, як лика деруть, з’явись! [Козаки:] Виходь, виходь котрий, пора!.. (М. Кропивницький); — Карпо .. отаборився з ручним кулеметом, так що дивіться, щоб із ваших хлопців лика не надер (Григорій Тютюнник); — Був би ти, діду, молодшим — я надрав би з тебе лика! — костеніє злоба на синьому виду [Октава] (М. Стельмах).