ПРИТРИ́МУВАТИ (беручись руками за когось, щось, не давати рухатися, падати; закріплювати в якомусь положенні), ПРИДЕ́РЖУВАТИ, НАДЕ́РЖУВАТИдіал. - Док.: притри́мати, приде́ржати, наде́ржати. За тарантасом пішки трюхав стражник, притримуючи збоку шаблю (П. Панч); Десяцький був тверезіший за голову і придержував його на ході під руку (І. Нечуй-Левицький); Двері в столову розчинилися і в їх трохи не разом вскочили: наша шептуха - баба Горпиниха, а за нею стражник, що надержував її ззаду за край кожушанки (Панас Мирний).