-1-
дієслово доконаного виду
(притримати) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив наде́ржати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наде́ржімо, наде́ржім
2 особа наде́ржи наде́ржіть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наде́ржу наде́ржимо, наде́ржим
2 особа наде́ржиш наде́ржите
3 особа наде́ржить наде́ржать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наде́ржав наде́ржали
жін.р. наде́ржала
сер.р. наде́ржало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наде́ржавши

Словник синонімів

ПРИТРИ́МУВАТИ (беручись руками за когось, щось, не давати рухатися, падати; закріплювати в якомусь положенні), ПРИДЕ́РЖУВАТИ, НАДЕ́РЖУВАТИдіал. - Док.: притри́мати, приде́ржати, наде́ржати. За тарантасом пішки трюхав стражник, притримуючи збоку шаблю (П. Панч); Десяцький був тверезіший за голову і придержував його на ході під руку (І. Нечуй-Левицький); Двері в столову розчинилися і в їх трохи не разом вскочили: наша шептуха - баба Горпиниха, а за нею стражник, що надержував її ззаду за край кожушанки (Панас Мирний).