надгороджений 1 значення
-1-
дієприкметник
(нагороджений) [діал.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | надгоро́джений | надгоро́джена | надгоро́джене | надгоро́джені |
| родовий | надгоро́дженого | надгоро́дженої | надгоро́дженого | надгоро́джених |
| давальний | надгоро́дженому | надгоро́дженій | надгоро́дженому | надгоро́дженим |
| знахідний | надгоро́джений, надгоро́дженого | надгоро́джену | надгоро́джене | надгоро́джені, надгоро́джених |
| орудний | надгоро́дженим | надгоро́дженою | надгоро́дженим | надгоро́дженими |
| місцевий | на/у надгоро́дженому, надгоро́дженім | на/у надгоро́дженій | на/у надгоро́дженому, надгоро́дженім | на/у надгоро́джених |