надгорнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надгорну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надгорні́мо, надгорні́м
2 особа надгорни́ надгорні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надгорну́ надгорнемо́, надгорне́м
2 особа надгорне́ш надгорнете́
3 особа надгорне́ надгорну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. надгорну́в надгорну́ли
жін.р. надгорну́ла
сер.р. надгорну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
надгорну́вши