надгорнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | надгорну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надгорні́мо, надгорні́м | |
| 2 особа | надгорни́ | надгорні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надгорну́ | надгорнемо́, надгорне́м |
| 2 особа | надгорне́ш | надгорнете́ |
| 3 особа | надгорне́ | надгорну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надгорну́в | надгорну́ли |
| жін.р. | надгорну́ла | |
| сер.р. | надгорну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| надгорну́вши | ||