-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний надві́р’я надві́р’я
родовий надві́р’я надві́р’їв
давальний надві́р’ю надві́р’ям
знахідний надві́р’я надві́р’я
орудний надві́р’ям надві́р’ями
місцевий на/у надві́р’ї, надві́р’ю на/у надві́р’ях
кличний надві́р’я* надві́р’я*

Словник синонімів

ДВІР (обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку), ПОДВІ́Р’Я, ДВО́РИЩЕ, НАДВІ́Р’Я, ОБІ́ЙСТЯдіал., ПОДВІ́Рдіал.Вони обоє йшли поруч і зайшли в далекий закуток садка, що тягся поза двором палацу. Гризельда зумисне зайшла туди, щоб заглянути в подвір’я (І. Нечуй-Левицький); Вийшла Олександра з панського подвір’я.. - О, - каже, - панське дворище! Бодай нічого доброго зроду-звіку в тебе не вступило (Марко Вовчок); Старий Трохим по надвір’ю, Мов убитий, ходить (Т. Шевченко); Тітчине обійстя прилягає до церковного подвір’я (Є. Гуцало); Приніс мене сивий кінь До дівчини на подвір (пісня).