надвлучний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний надвлу́чний надвлу́чна надвлу́чне надвлу́чні
родовий надвлу́чного надвлу́чної надвлу́чного надвлу́чних
давальний надвлу́чному надвлу́чній надвлу́чному надвлу́чним
знахідний надвлу́чний надвлу́чну надвлу́чне надвлу́чні
орудний надвлу́чним надвлу́чною надвлу́чним надвлу́чними
місцевий на/у надвлу́чному, надвлу́чнім на/у надвлу́чній на/у надвлу́чному, надвлу́чнім на/у надвлу́чних