-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надви́снути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа надви́сне надви́снуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. надви́с, надви́снув надви́сли, надви́снули
жін.р. надви́сла, надви́снула
сер.р. надви́сло, надви́снуло
Активний дієприкметник
надви́слий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
надви́сши, надви́снувши

Словник синонімів

НАВИСА́ТИ (розміщатися низько над чим-небудь), ЗВИСА́ТИ, ПОВИСА́ТИ, ВИ́СІ́ТИ, ВИ́СНУТИ, НАДВИСА́ТИрозм. - Док.: нави́снути, зви́снути, пови́снути, надви́снути. Йдеш вулицею, і виноград лізе з кожного двору, заходиш на веранду - аж на плечі тобі нависає (О. Гончар); Низька, похмура стеля звисає над самою головою (П. Колесник); Над даллю сірим, мовчазним шатром Повсть неба повисала непрозора (Л. Первомайський); Висло небо чуже наді мною (Я. Шпорта). - Пор. 2. ви́сі́ти.