-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив надвиса́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа надвиса́тиме надвиса́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа надвиса́є надвиса́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
надвиса́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. надвиса́в надвиса́ли
жін. р. надвиса́ла
сер. р. надвиса́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
надвиса́вши*

Словник синонімів

НАВИСА́ТИ (розміщатися низько над чим-небудь), ЗВИСА́ТИ, ПОВИСА́ТИ, ВИ́СІ́ТИ, ВИ́СНУТИ, НАДВИСА́ТИрозм. - Док.: нави́снути, зви́снути, пови́снути, надви́снути. Йдеш вулицею, і виноград лізе з кожного двору, заходиш на веранду - аж на плечі тобі нависає (О. Гончар); Низька, похмура стеля звисає над самою головою (П. Колесник); Над даллю сірим, мовчазним шатром Повсть неба повисала непрозора (Л. Первомайський); Висло небо чуже наді мною (Я. Шпорта). - Пор. 2. ви́сі́ти.