-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив надвереди́тися, надвереди́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надвереді́мося, надвереді́мось, надвереді́мся
2 особа надвереди́ся, надвереди́сь надвереді́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надвереджу́ся, надвереджу́сь надвередимо́ся, надвередимо́сь, надвереди́мся
2 особа надвереди́шся надвередите́ся, надвередите́сь
3 особа надвереди́ться надвередя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. надвереди́вся, надвереди́всь надвереди́лися, надвереди́лись
жін.р. надвереди́лася, надвереди́лась
сер.р. надвереди́лося, надвереди́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
надвереди́вшись

Словник синонімів

НАДІРВА́ТИСЯ (ушкодити собі внутрішні органи від надмірного зусилля, натуги), ПІДІРВА́ТИСЯ, НАДСАДИ́ТИСЯ, ПІДВЕРЕДИ́ТИСЯ розм.,НАДВЕРЕДИ́ТИСЯрозм.,НАДСІ́СТИСЯрозм. рідше,УВЕРЕ́ДИ́ТИСЯ розм. рідше.Надірватися на важкій роботі; - Марусю, не хапай сама лантуха, бо підірвешся (О. Копиленко); - Та що, - кажу я, - будете самі мучитися? ..Ще надсадитеся абощо (І. Франко); - Не піднімайте, бо підвередитесь! - сказав гість (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. надрива́тися.