НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров’ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм.,НАДВЕРЕДИ́ТИрозм.,УВЕРЕ́ДИ́ТИрозм. рідше. - Недок.: надрива́ти, підрива́ти, надло́млювати, надса́джувати, підвере́джувати, надвереджа́ти. - Та він же вкінець надірве своє здоров’я! (Г. Хоткевич); - Куди йому косити? Підірвав здоров’я на війні! (І. Цюпа); Кілька місяців переховування по очеретах і нетрях надломили вже його молоде здоров’я (І. Ле); Так, вона любила школу, любила свою роботу, при якій втрачала голос, хрипіла, надсаджувала груди (М. Коцюбинський); Правда, у піч вона так і не кинула жодної книжки, але повсякчас пасла мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину (М. Стельмах); Куля.. ні в кого не влучила, тільки Остапове серце надвередила назавжди (М. М. Тарновський).