-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надба́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надба́ймо
2 особа надба́й надба́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надба́ю надба́ємо, надба́єм
2 особа надба́єш надба́єте
3 особа надба́є надба́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. надба́в надба́ли
жін.р. надба́ла
сер.р. надба́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
на́дбаний
Безособова форма
на́дбано
Дієприслівник
надба́вши

Словник синонімів

НАБУ́ТИчого, рідше що (поступово збільшуючи, досягти якоїсь нової ознаки, якості тощо), НАБРА́ТИчого, що,НАБРА́ТИСЯчого, розм.,НАЖИ́ТИщо, розм.,ПРИБУ́ТИзаст.;НАГРОМА́ДИТИщо,НАДБА́ТИчого, що,ПРИДБА́ТИщо, розм.,НАКОПИ́ЧИТИщо, рідше (перев. із сл. досвід, знання, сила, здоров’я тощо). - Недок.: набува́ти, набира́ти, набира́тися, нажива́ти, нагрома́джувати, накопи́чувати. За півстоліття.. наш народ набув нових якостей (А. Малишко); Набирають сили добрі коні В теплій стайні після посівної... (І. Муратов); - Пожив і я... Світу побачив. Між знатними людьми культури набрався (А. Шиян); [Кирило:] І оце на все літечко до нас? Силу витрачену набувати, здоров’я наживати? (Панас Мирний); Спілка письменників уже нагромадила певний позитивний досвід роботи з літературною молоддю (В. Козаченко); - Мабуть, непогано жилось на віку, коли надбали од безклопіття такого зайвого здоров’я! (І. Нечуй-Левицький); Знання багато-багато за стільки віків ми придбали (В. Самійленко); Треба відступити, щоб зберегти сили і накопичити їх в час перепочинку (Ю. Смолич). - Пор. 1. здобува́ти.
НАЖИ́ТИщо, рідше чого (поступово зібрати, нагромадити матеріальні цінності, майно, гроші), НАБУ́ТИ, НАДБА́ТИ, ПРИДБА́ТИ, ЗАЖИ́ТИрозм., ПРИЖИ́ТИрозм. рідше,НАСТАРА́ТИСЯбез додатка, рідшечого, розм.; НАЗБИРА́ТИ, НАСКЛАДА́ТИ, СКЛА́СТИ, СТЯГТИ́[СТЯГНУ́ТИ], НАСТЯГА́ТИрозм. (перев. про гроші); ЗБИ́ТИрозм., НАЗБИВА́ТИрозм. (зібрати з великою наполегливістю, з труднощами);ЗІБРА́ТИСЯ, СТЯГТИ́СЯ[СТЯГНУ́ТИСЯ], СКЛА́СТИСЯ (на що - нагромадивши кошти, стати спроможним на придбання чого-небудь). - Недок.: нажива́ти, набува́ти, придбава́тирідкозажива́ти, прижива́ти, назби́рувати, склада́ти, стяга́ти[стя́гувати], збива́ти, збира́тися, стяга́тися[стя́гуватися], склада́тися. - Не буду ж тобі віддавати ту землю і ті статки, які нажив без батька.. Чи, може, ти інакше думаєш? - Гаразд, поділимо тільки те, що батьки придбали, - одразу ж погодився Яків (М. Стельмах); Не набув їм батько ні майна, ні грошей про запас (І. Муратов); Придбали хутір, став і млин, Садок у гаї розвели і пасіку чималу, - Всього надбали (Т. Шевченко); Вона дістала зі скрині кремову хустку з пишними червоними квітками. - Все це я настаралася на свої заробітки (Є. Гуцало); Назбирав він і грошей, і одежі... (Панас Мирний); - У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали.. на чорну годину (Лесь Мартович); Кажуть [мати]: пора б уже нашій дитині Віно складати потроху у скрині (Я. Щоголів); Все життя він стягав, що міг, для родини (М. Стельмах); Серед лихих обставин умів [дід] збити собі достатки (С. Васильченко); - Та й де він тілько маєства (майна) назбивав? (Лесь Мартович); Почав Антон збиратися на нове господарство та стягатись на власну хату (С. Чорнобривець). - Пор. 1. нагрома́джувати.