надбавити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | надба́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надба́вмо | |
| 2 особа | надба́в | надба́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надба́влю | надба́вимо, надба́вим |
| 2 особа | надба́виш | надба́вите |
| 3 особа | надба́вить | надба́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надба́вив | надба́вили |
| жін.р. | надба́вила | |
| сер.р. | надба́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| надба́влений | ||
| Безособова форма | ||
| надба́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| надба́вивши | ||