надарувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | надарува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надару́ймо | |
| 2 особа | надару́й | надару́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надару́ю | надару́ємо, надару́єм |
| 2 особа | надару́єш | надару́єте |
| 3 особа | надару́є | надару́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надарува́в | надарува́ли |
| жін.р. | надарува́ла | |
| сер.р. | надарува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| надаро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| надаро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| надарува́вши | ||