-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надари́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надарі́мо, надарі́м
2 особа надари́ надарі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надарю́ нада́римо, нада́рим
2 особа нада́риш нада́рите
3 особа нада́рить нада́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. надари́в надари́ли
жін.р. надари́ла
сер.р. надари́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нада́рений
Безособова форма
нада́рено
Дієприслівник
надари́вши

Словник синонімів

НАГОРОДИ́ТИкого чим (висловити подяку, виразити задоволення, схвалення, виявити прихильність у нагороду за що-небудь),ВИ́НАГОРОДИТИ, ОБДАРУВА́ТИ, НАДІЛИ́ТИ, НАДАРИ́ТИрозм.;ПОДАРУВА́ТИ кому що (звичайно зі сл. усмішка, погляд і т. ін.). - Недок.: нагоро́джувати, винагоро́джувати, обдаро́вувати, наділя́ти, надаря́ти, дарува́ти. Навіть найпростіші номери глядачі нагороджували оплесками (В. Собко); Галинка винагородила Журбу приємною й трохи зверхньою посмішкою (Г. Епік); Дружбою обдаровують лише тоді, коли бачать у тобі щирого друга (Ю. Збанацький); Хіба тільки його особисті рекорди мали на увазі товариші, наділивши партійною довірою? (Ю. Яновський); "Покинув мене!.. А яким щастям я тебе надарила б!" - неначе говорили її очі (І. Нечуй-Левицький); Хочеться подарувати собі трохи спочивку, радісно повалитися в пахущу траву (Г. Хоткевич).