надаремно 1 значення

-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця [розм.]

Словник синонімів

ДАРЕ́МНО[ДАРЕ́МНЕрідше] (без сподіваних наслідків), ДАРМА́[ДА́РМАрідше][ДА́РМОрідше], МА́РНО[МА́РНЕ], БЕЗПЛІ́ДНО, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНО, БЕЗУСПІ́ШНО, ТАКрозм., ДА́РОМрозм., ЗАДА́РОМрозм., НАДАРЕ́МНО[НАДАРЕ́МНЕ]розм., ДУ́РНОрозм., ДУРНІ́СІНЬКОпідсил. розм., ЗАДА́РМА[ЗАДА́РМО]розм., НАДА́РМА[НАДА́РМО]розм., НАМА́РНО[НАМА́РНЕ]розм., ПО-ДУРНО́МУрозм., ПУ́СТОрозм., ПО-ПУСТО́МУрозм., ШКОДА́розм., БЕЗ ПУТТЯ́розм., БЕЗ ТО́ЛКУрозм., ДУРНИ́ЦЕЮрозм., ЗА́ЙВОрозм., ВСУ́Єзаст. книжн., ГА́РМА-ДА́РМАдіал., ЗДА́РМАдіал.Скілько літ вона билася, скілько утрат понесла - і все марно, все даремно... (Панас Мирний); Праця не згине між людьми даремне: Сонце засвітить колись (Б. Грінченко); Дарма щоніч дівчинонька Його виглядає. Не вернеться чорнобривий Та й не привітає (Т. Шевченко); Ніщо не гине в світі духа марно, що творить дух, як у природі не щезає дармо найменший рух (Уляна Кравченко); - Не будемо дурно гаяти часу, Ахмете, бо ніхто не поверне безплідно втрачених хвилин (З. Тулуб); Два роки Яновський безрезультатно оббивав пороги губернаторства й суду, доводячи незаконність дій князівських посіпак (С. Добровольський); Стоїть [Печений] перед люстром, намагається зав’язати краватку, але безуспішно (О. Підсуха); Може, знов у ліжко покладуть [лікарі] на довгий час, а вже мені так не минеться (Леся Українка); І вже на кухні говорила, зітхаючи під брязкіт скла: Невже я даром наварила, невже даремно напекла? (І. Гончаренко); Лихо! Згину я задаром! (В. Самійленко); Треба поспішати, бо інакше вся розвідка надаремне (М. Трублаїні); - Ти, Гризельдо, дурнісінько сердишся на мене (І. Нечуй-Левицький); - Ти думаєш, я задарма чоботи бив (П. Панч); Крикнула [Леся], да задармо. Розбишаки тільки зглянулись та всміхнулись міжсобою (П. Куліш); Крізь спорожнілий Збараж навзаводи мчали козацькі полки до Львова, а поруч, витрачаючи надарма своїх воїнів, не відставав Тугай-бей (Р. Іваничук); Ой заридала моя гітара... Хочу утішить - надармо, хочу утишить - намарно (переклад М. Лукаша); Усі намагання тьоті Тосі помирити дівчат пішли намарне (В. Козаченко); Життя нам дається справді тільки раз - зовсім не для того, звичайно, щоб прогайнувати його по-дурному! (М. Рильський); - Хлопці, ану не сидіть пусто, бо час дорогий! (І. Чендей); - Не слухайся тих, що по-пустому геройствують (О. Гончар); Ми й доби й тижні погубили в сій клятійтьмі, шкода їх і шукати! (Леся Українка); [Гнат:] Пропав зрадник! Так пропаде і Сава без пуття, без слави (І. Карпенко-Карий); - В ґрунт без толку зажене [жадюга] і своє життя, і життя дітей своїх (М. Стельмах); - І морено, й мучено нас - та все дурницею (Марко Вовчок); Як добре, Земле наша не мала, Що на тобі тривкі сліди лишили Не злодії, що крадуть уночі, А мудрі ратаї та сівачі З ногами чулими, що не ступали зайво (В. Мисик); Я сам, як бачиш, марне, всує, Я сам занівечив свій вік (Т. Шевченко); Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна (пісня); Сон, що сниться у неділю рано, Зроду-звіку не минає здарма (Леся Українка).