нагірчений 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний нагі́рчений нагі́рчена нагі́рчене нагі́рчені
родовий нагі́рченого нагі́рченої нагі́рченого нагі́рчених
давальний нагі́рченому нагі́рченій нагі́рченому нагі́рченим
знахідний нагі́рчений, нагі́рченого нагі́рчену нагі́рчене нагі́рчені, нагі́рчених
орудний нагі́рченим нагі́рченою нагі́рченим нагі́рченими
місцевий на/у нагі́рченому, нагі́рченім на/у нагі́рченій на/у нагі́рченому, нагі́рченім на/у нагі́рчених