нагуркотітися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нагуркоті́тися, нагуркоті́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | нагуркоти́ться | нагуркотя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нагуркоті́вся, нагуркоті́всь | нагуркоті́лися, нагуркоті́лись |
| жін.р. | нагуркоті́лася, нагуркоті́лась | |
| сер.р. | нагуркоті́лося, нагуркоті́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нагуркоті́вшись | ||