нагуркотіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | нагуркоті́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нагуркоті́мо, нагуркоті́м | |
2 особа | нагуркоти́ | нагуркоті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нагуркочу́ | нагуркотимо́, нагуркоти́м |
2 особа | нагуркоти́ш | нагуркотите́ |
3 особа | нагуркоти́ть | нагуркотя́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нагуркоті́в | нагуркоті́ли |
жін.р. | нагуркоті́ла | |
сер.р. | нагуркоті́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нагуркоті́вши |