нагуркотіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив нагуркоті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагуркоті́мо, нагуркоті́м
2 особа нагуркоти́ нагуркоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагуркочу́ нагуркотимо́, нагуркоти́м
2 особа нагуркоти́ш нагуркотите́
3 особа нагуркоти́ть нагуркотя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нагуркоті́в нагуркоті́ли
жін.р. нагуркоті́ла
сер.р. нагуркоті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нагуркоті́вши