нагуркати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | нагу́ркати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нагу́ркаймо | |
| 2 особа | нагу́ркай | нагу́ркайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагу́ркаю | нагу́ркаємо, нагу́ркаєм |
| 2 особа | нагу́ркаєш | нагу́ркаєте |
| 3 особа | нагу́ркає | нагу́ркають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нагу́ркав | нагу́ркали |
| жін.р. | нагу́ркала | |
| сер.р. | нагу́ркало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нагу́ркавши | ||