нагупатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нагу́патися, нагу́патись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нагу́паймося, нагу́паймось | |
| 2 особа | нагу́пайся, нагу́пайсь | нагу́пайтеся, нагу́пайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагу́паюся, нагу́паюсь | нагу́паємося, нагу́паємось, нагу́паємся |
| 2 особа | нагу́паєшся | нагу́паєтеся, нагу́паєтесь |
| 3 особа | нагу́пається | нагу́паються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нагу́пався, нагу́павсь | нагу́палися, нагу́пались |
| жін.р. | нагу́палася, нагу́палась | |
| сер.р. | нагу́палося, нагу́палось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нагу́павшись | ||