нагуляти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нагуля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нагуля́ймо | |
| 2 особа | нагуля́й | нагуля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагуля́ю | нагуля́ємо, нагуля́єм |
| 2 особа | нагуля́єш | нагуля́єте |
| 3 особа | нагуля́є | нагуля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нагуля́в | нагуля́ли |
| жін.р. | нагуля́ла | |
| сер.р. | нагуля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| нагу́ляний | ||
| Безособова форма | ||
| нагу́ляно | ||
| Дієприслівник | ||
| нагуля́вши | ||