нагулюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нагу́люватися, нагу́люватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нагу́люймося, нагу́люймось | |
| 2 особа | нагу́люйся, нагу́люйсь | нагу́люйтеся, нагу́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагу́люватимуся, нагу́люватимусь | нагу́люватимемося, нагу́люватимемось, нагу́люватимемся |
| 2 особа | нагу́люватимешся | нагу́люватиметеся, нагу́люватиметесь |
| 3 особа | нагу́люватиметься | нагу́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагу́лююся, нагу́лююсь | нагу́люємося, нагу́люємось, нагу́люємся |
| 2 особа | нагу́люєшся | нагу́люєтеся, нагу́люєтесь |
| 3 особа | нагу́люється | нагу́люються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| нагу́люючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | нагу́лювався, нагу́лювавсь | нагу́лювалися, нагу́лювались |
| жін. р. | нагу́лювалася, нагу́лювалась | |
| сер. р. | нагу́лювалося, нагу́лювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нагу́лювавшись | ||