нагукати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | нагука́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нагука́ймо | |
2 особа | нагука́й | нагука́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нагука́ю | нагука́ємо, нагука́єм |
2 особа | нагука́єш | нагука́єте |
3 особа | нагука́є | нагука́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нагука́в | нагука́ли |
жін.р. | нагука́ла | |
сер.р. | нагука́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нагука́вши |