нагудіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | нагуді́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нагуді́мо, нагуді́м | |
| 2 особа | нагуди́ | нагуді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагуду́ | нагудемо́, нагуде́м |
| 2 особа | нагуде́ш | нагудете́ |
| 3 особа | нагуде́ | нагуду́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нагуді́в | нагуді́ли |
| жін.р. | нагуді́ла | |
| сер.р. | нагуді́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нагуді́вши | ||