нагудіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | нагуді́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нагуді́мо, нагуді́м | |
2 особа | нагуди́ | нагуді́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нагуду́ | нагудемо́, нагуде́м |
2 особа | нагуде́ш | нагудете́ |
3 особа | нагуде́ | нагуду́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нагуді́в | нагуді́ли |
жін.р. | нагуді́ла | |
сер.р. | нагуді́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нагуді́вши |