нагуготіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нагуготі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нагуготі́мо, нагуготі́м | |
| 2 особа | нагуготи́ | нагуготі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагугочу́ | нагуготимо́, нагуготи́м |
| 2 особа | нагуготи́ш | нагуготите́ |
| 3 особа | нагуготи́ть | нагуготя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нагуготі́в | нагуготі́ли |
| жін.р. | нагуготі́ла | |
| сер.р. | нагуготі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нагуготі́вши | ||