-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нагріва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагріва́ймо
2 особа нагріва́й нагріва́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагріва́тиму нагріва́тимемо, нагріва́тимем
2 особа нагріва́тимеш нагріва́тимете
3 особа нагріва́тиме нагріва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нагріва́ю нагріва́ємо, нагріва́єм
2 особа нагріва́єш нагріва́єте
3 особа нагріва́є нагріва́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нагріва́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нагріва́в нагріва́ли
жін. р. нагріва́ла
сер. р. нагріва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нагріва́вши

Словник синонімів

ГРІ́ТИ (передавати своє тепло), НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ[ЗОГРІВА́ТИ], ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ВИГРІВА́ТИ, ОТЕ́ПЛЮВАТИрідше,ОТЕПЛЯ́ТИрідше, ЗАГРІВА́ТИдіал.;ПРИГРІВА́ТИ (злегка);ПРОГРІВА́ТИ (частково); ПРОПІКА́ТИ, ПРОСМА́ЖУВАТИрозм.,ПРОЖА́РЮВАТИрозм. (дуже); ПА́РИТИ, ПРОПА́РЮВАТИ (обдавати вологим теплом, спекою). - Док.: нагрі́ти, зігрі́ти[зогрі́ти], обігрі́ти, огрі́ти, ви́гріти, отепли́ти, загрі́ти, пригрі́ти, прогрі́ти, пропекти́, просма́жити, прожа́рити, пропа́рити. Не грій гадюки за пазухою, бо як розігрієш, то вкусить! (прислів’я); Велике сонце, яке нагрівало в цей день далеку трансільванську сопку, гріло своїм щедрим промінням іцю пірамідку свіжої паркої чорноземлі (О. Гончар); Сиділи вони мовчки, зігріваючи тілом одна одну (І. Цюпа); Тепле весняне сонечко зогрівало ниви (О. Маковей); Воли сумирно слухають молитву старої і обігрівають її своїм теплом (М. Стельмах); Місяць глядів на землю, купав її в магічнім сяйві, але не огрівав (О. Кобилянська); Сонце знялося над зеленою халупою, вигрівало землю (К. Гордієнко); Швидко сонце Заблисне й землю отеплить (І. Франко); Сонечко підбилося вже височенько і пригрівало (М. Коцюбинський); День парний, дрімливий, сонечко парить з-за туману (Марко Вовчок). - Пор. 1. пекти́.
ГРІ́ТИ (на вогні й т. ін. - робити теплим, гарячим),НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ[ЗОГРІВА́ТИ], ВИГРІВА́ТИ, ЗАГРІВА́ТИдіал.;ПІДІГРІВА́ТИ, ПРИГРІВА́ТИ (злегка);ПРОГРІВА́ТИ (повністю); РОЗІГРІВА́ТИ[РОЗГРІВА́ТИ] (перев. поступово або заново те, що охололо); ВІДІГРІВА́ТИ (поступово); ПА́РИТИ, ПРОПА́РЮВАТИ (гарячою водою, паром). - Док.: нагрі́ти, зігрі́ти[зогрі́ти], ви́гріти, загрі́ти, підігрі́ти, пригрі́ти, прогрі́ти, розігрі́ти, відігрі́ти, пропа́рити. Ще діточки сповиті спали, Ще купіль гріли матері (Т. Шевченко); Я замислився, нагріваючи руки. Тепер вони мерзнуть мені повсякчас (Ю. Яновський); Розпалила [мати] тріски, зігріла окропу (М. Чабанівський); Порадив [лікар] вигрівати хвору, виписав ліки (М. Олійник); Велика ватра груди загріває (Уляна Кравченко); Я заходився підігрівати чай (О. Гуреїв); Край груби сідає [козак], Плечі свої козацькі пригріває (дума); Помилка Кальниболоцького полягала в тому, що він, не зумівши прогріти наскрізь заліза, спалив його (І. Сенченко); Кухарі розклали здоровецьке багаття.., щоб розігрівать навезені наїдки (І. Нечуй-Левицький); Данько, притулившись до теплого комина і відігріваючи закляклі руки, стежив, як радісно шапарює по хаті Вутанька (О. Гончар); Батько поліз на піч парити поперек (С. Чорнобривець).
ОБМАНУ́ТИ (повестися нечесно, вдатися до обману, шахрайства щодо кого-небудь з метою наживи, вигоди), ОБДУРИ́ТИ[ОДУРИТИ], ОШУКА́ТИрозм.,ОБМАНИ́ТИрозм., ПІДДУРИ́ТИрозм.,ОБШАХРУВА́ТИ[ОШАХРУВА́ТИ]розм.,ОБШАХРА́ТИрозм.,ОБМАХЛЯ́РИТИрозм.,ПРОВЕСТИрозм., НАГРІ́ТИрозм.,ОБ’Ї́ХАТИрозм.,ОШАЛАПУ́ТИТИрозм., ОБМАХО́РИТИрозм., ОГУ́ЛИТИдіал. - Недок.: обма́нювати, дури́ти, обду́рювати[оду́рювати], ошу́кувати, підду́рювати, обшахро́вувати[ошахро́вувати], шахраюва́ти, шахрува́ти, обмахля́рувати, махлюва́ти, прово́дити, нагріва́ти. - На ярмаркахлюдей обманюєш? - Людей, батюшко, ні, а баришників - є гріх (М. Стельмах); Дядина та її чоловік - крамар. Вони людей обдурюють (І. Багмут); Панам легко живеться на світі, а ти, хлопе, на них роби! Вони тебе дурять.., за твою гірку працю кажуть тобі ще платити податками (Н. Кобринська); У сумі мати жде синів, З людьми у гніві на байдужих, Які живуть, "як Бог велів": Вкрадуть, обманять - і не тужать (М. Гірник); Вони їли й міркували, де що вигодніше продати, хто скільки чого зібрав, хто кого і як піддурив (М. Коцюбинський); [Степан:] Начхав я на тебе! А не доведеться тобі ошахрувати! Я зараз піду просити ревізії магазина; я доведу вам, люди добрі, що я правий! (М. Старицький); - Подумай, що б у світі діялось, коли б усі поставали розумними, хитрішими один від одного? Нудно жилося б і нецікаво, бо ні одурити, ні обмахлярити, ні обшахраювати (Є. Гуцало); Чесний у душі, ти хочеш шахрувати - а в тебе це виходить незграбно і відштовхує від тебе короткозорих людей! (Г. Хоткевич); Циган цигана на клячі не проведе (прислів’я); Баришники.. часто нагрівали княгиню на каліках та підмальованих конях (з мемуарів); У Харкові мене швидко ошалапутять (Словник Б. Грінченка); Діли та себе не огули (приказка).

Словник фразеологізмів

нагріва́ти / нагрі́ти (рідше зігрі́ти) [собі́] мі́сце. Звикати жити, працювати і т. ін. якийсь час на одному місці; приживатися, освоюватися десь. — Взяв каганець, пішов дивитись у клас .. Думаю: знову починати, знову привикать, нагрівати собі місце в цьому сумному закутку?.. (С. Васильченко); [Домаха:] Ходім, дитино моя, з таткової хати. Не нагріли ми тут місця, пошукаємо деінде… (М. Кропивницький); За останній рік він і вулиці мостив,.. і мурував печі .. І ніде місця не зігрів (М. Ю. Тарновський).

грі́ти (рідше нагріва́ти) / нагрі́ти (погрі́ти) ру́ки. 1. на (в) чому, при чому, біля (побіля) чого і без додатка. Нечесно, незаконно збагачуватися; наживатися. Віддавна вже гріли руки при бориславській нафті та при бориславському воску (І. Франко); Гріли руки пишні дуки Побіля народу (М. Чернявський); Гріла руки на чужій праці, набивала кишені золотом розбещена княгиня (З газети); — Дехто легкого життя забажав, є людці, які руки нагрівають на труднощах (Н. Рибак); Катерина чула, за яку “ідею” карався до війни староста,— він добре нагрів руки в сільській кооперації (Д. Бедзик); Не лишнє [зайве] б у баби замки потрусить Та руки в калитці погріти (Л. Боровиковський).

2. перев. на чому. Мати вигоду. — Ні! — передумав старший патрульний.— Підете ви обоє! Бачу, тут одна сторона на цьому хоче нагріти руки (П. Автомонов).

нагріва́ти / нагрі́ти (рідше зігрі́ти) [собі́] мі́сце. Звикати жити, працювати і т. ін. якийсь час на одному місці; приживатися, освоюватися десь. — Взяв каганець, пішов дивитись у клас .. Думаю: знову починати, знову привикать, нагрівати собі місце в цьому сумному закутку?.. (С. Васильченко); [Домаха:] Ходім, дитино моя, з таткової хати. Не нагріли ми тут місця, пошукаємо деінде… (М. Кропивницький); За останній рік він і вулиці мостив,.. і мурував печі .. І ніде місця не зігрів (М. Ю. Тарновський).