нагрібати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нагріба́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагріба́ймо
2 особа нагріба́й нагріба́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагріба́тиму нагріба́тимемо, нагріба́тимем
2 особа нагріба́тимеш нагріба́тимете
3 особа нагріба́тиме нагріба́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нагріба́ю нагріба́ємо, нагріба́єм
2 особа нагріба́єш нагріба́єте
3 особа нагріба́є нагріба́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нагріба́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нагріба́в нагріба́ли
жін. р. нагріба́ла
сер. р. нагріба́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нагріба́вши

Словник синонімів

НАГОРТА́ТИ (горнучи, збирати в якій-небудь кількості), НАГРІБА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, НАГРОМА́ДЖУВАТИ (звичайно траву, сіно тощо). - Док.: нагорну́ти, нагребти́, нагрома́дити. Треба нагортати з осені біля стовбурів [дерев] горбочки землі (О. Донченко); Нагребли [заробітчани] сухого листя, хмизу, розклали в яру огнище (К. Гордієнко); Робимо ми коло сіна далеко в горах, косимо, громадимо, складаємо, дехто копиці, дехто стоги (О. Кобилянська); - Бери он мішок і граблі та біжи на майдан, трохи паші нагромадили корові... - відповіла Мокрина (П. Козланюк). - Пор. 1. згріба́ти, 1. нагрома́дити.