нагрюкати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нагрю́кати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нагрю́каймо | |
| 2 особа | нагрю́кай | нагрю́кайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагрю́каю | нагрю́каємо, нагрю́каєм |
| 2 особа | нагрю́каєш | нагрю́каєте |
| 3 особа | нагрю́кає | нагрю́кають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нагрю́кав | нагрю́кали |
| жін.р. | нагрю́кала | |
| сер.р. | нагрю́кало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нагрю́кавши | ||