-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нагрози́тися, нагрози́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагрозі́мося, нагрозі́мось, нагрозі́мся
2 особа нагрози́ся, нагрози́сь нагрозі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагрожу́ся, нагрожу́сь нагрозимо́ся, нагрозимо́сь, нагрози́мся
2 особа нагрози́шся нагрозите́ся, нагрозите́сь
3 особа нагрози́ться нагрозя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нагрози́вся, нагрози́всь нагрози́лися, нагрози́лись
жін.р. нагрози́лася, нагрози́лась
сер.р. нагрози́лося, нагрози́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нагрози́вшись

Словник синонімів

ПОГРО́ЖУВАТИкому (попереджати з погрозою про покарання), ГРОЗИ́ТИ, ГРОЗИ́ТИСЯ, ЗАГРО́ЖУВАТИ, ПРИГРОЖУВАТИ, СТРАХА́ТИкого,НАХВАЛЯ́ТИСЯна кого і без додатка, розм.,ХВАЛИ́ТИСЯбез додатка, розм.,ВИХВАЛЯ́ТИСЯперев. без додатка, розм.,СВАРИ́ТИСЯрозм.,НАГРО́ЖУВАТИСЯдіал.,ВІДХВА́ЛЮВАТИСЯдіал. - Док.: погрози́ти, загрози́ти, пригрози́ти, настраха́ти, насвари́тися, нагрозитися, відхвали́тися. Непийвода більше за всіх лютував і погрожував послати на шибеницю всю варту, котра дала змогу єзуїтові отруїтися (Н. Рибак); Жінка грозить чоловікові, той ворогує на жінку (переклад М. Зерова); Мене вкинули у возок і одвезли два десятники додому і священикові.. грозилися, що зачинять мене десь у дорозі або де й гірше... (Марко Вовчок); Староста вмовляв Михайла Барабаша, загрожував йому, підкупав його родичів, навіть родину... (Л. Смілянський); Коли незнайома пригрозила, що виб’є вікна, тітка Клавда відразу принишкла (Ірина Вільде); Урущак страхав притягти Мусія Завірюху до одвіту за наклеп (К. Гордієнко); Мав [Олійниченко] звичай завсігди нахвалятися: - Стривайте ви! Уберемо ми вас у шори, мужлани! (Б. Грінченко); Прийшлося таки оддати [гроші], бо чоловік хвалився, що й скриню рознесе й Хіврю уб’є, як не дасть (Грицько Григоренко); - Вони вихваляються порізати всю старшину (З. Тулуб); Свариться, що вона усім скаже, що її вбила мати, ніхто другий, як мати (Панас Мирний); Єгомость нагрозився, що запроторить її в пащу до Люципера (переклад М. Лукаша); Цей не дав йому яблука та ще, як той став відхвалюватись, злаяв катом (А. Свидницький).