нагримуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нагримува́тися, нагримува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нагриму́ймося, нагриму́ймось | |
| 2 особа | нагриму́йся, нагриму́йсь | нагриму́йтеся, нагриму́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагриму́юся, нагриму́юсь | нагриму́ємося, нагриму́ємось, нагриму́ємся |
| 2 особа | нагриму́єшся | нагриму́єтеся, нагриму́єтесь |
| 3 особа | нагриму́ється | нагриму́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нагримува́вся, нагримува́всь | нагримува́лися, нагримува́лись |
| жін.р. | нагримува́лася, нагримува́лась | |
| сер.р. | нагримува́лося, нагримува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нагримува́вшись | ||