нагримувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | нагримува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нагриму́ймо | |
2 особа | нагриму́й | нагриму́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нагриму́ю | нагриму́ємо, нагриму́єм |
2 особа | нагриму́єш | нагриму́єте |
3 особа | нагриму́є | нагриму́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нагримува́в | нагримува́ли |
жін.р. | нагримува́ла | |
сер.р. | нагримува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
нагримо́ваний | ||
Безособова форма | ||
нагримо́вано | ||
Дієприслівник | ||
нагримува́вши |