нагриматися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | нагри́матися, нагри́матись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нагри́маймося, нагри́маймось | |
| 2 особа | нагри́майся, нагри́майсь | нагри́майтеся, нагри́майтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагри́маюся, нагри́маюсь | нагри́маємося, нагри́маємось, нагри́маємся |
| 2 особа | нагри́маєшся | нагри́маєтеся, нагри́маєтесь |
| 3 особа | нагри́мається | нагри́маються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нагри́мався, нагри́мавсь | нагри́малися, нагри́мались |
| жін.р. | нагри́малася, нагри́малась | |
| сер.р. | нагри́малося, нагри́малось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нагри́мавшись | ||