нагризти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нагри́зти, нагри́зти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нагризі́мо, нагризі́м | |
| 2 особа | нагризи́ | нагризі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагризу́ | нагриземо́, нагризе́м |
| 2 особа | нагризе́ш | нагризете́ |
| 3 особа | нагризе́ | нагризу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нагри́з | нагри́зли |
| жін.р. | нагри́зла | |
| сер.р. | нагри́зло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| нагри́зений | ||
| Безособова форма | ||
| нагри́зено | ||
| Дієприслівник | ||