нагребти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нагребти́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагребі́мо, нагребі́м
2 особа нагреби́ нагребі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагребу́ нагребемо́, нагребе́м
2 особа нагребе́ш нагребете́
3 особа нагребе́ нагребу́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нагрі́б нагребли́
жін.р. нагребла́
сер.р. нагребло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нагре́бений
Безособова форма
нагре́бено
Дієприслівник
нагрі́бши

Словник синонімів

НАГОРТА́ТИ (горнучи, збирати в якій-небудь кількості), НАГРІБА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, НАГРОМА́ДЖУВАТИ (звичайно траву, сіно тощо). - Док.: нагорну́ти, нагребти́, нагрома́дити. Треба нагортати з осені біля стовбурів [дерев] горбочки землі (О. Донченко); Нагребли [заробітчани] сухого листя, хмизу, розклали в яру огнище (К. Гордієнко); Робимо ми коло сіна далеко в горах, косимо, громадимо, складаємо, дехто копиці, дехто стоги (О. Кобилянська); - Бери он мішок і граблі та біжи на майдан, трохи паші нагромадили корові... - відповіла Мокрина (П. Козланюк). - Пор. 1. згріба́ти, 1. нагрома́дити.