награти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | награ́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | награ́ймо | |
| 2 особа | награ́й | награ́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | награ́ю | награ́ємо, награ́єм |
| 2 особа | награ́єш | награ́єте |
| 3 особа | награ́є | награ́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | награ́в | награ́ли |
| жін.р. | награ́ла | |
| сер.р. | награ́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| на́граний | ||
| Безособова форма | ||
| на́грано | ||
| Дієприслівник | ||
| награ́вши | ||