награнувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | награнува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | награну́ймо | |
| 2 особа | награну́й | награну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | награну́ю | награну́ємо, награну́єм |
| 2 особа | награну́єш | награну́єте |
| 3 особа | награну́є | награну́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | награнува́в | награнува́ли |
| жін.р. | награнува́ла | |
| сер.р. | награнува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| награно́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| награно́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| награнува́вши | ||