награнувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив награнува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   награну́ймо
2 особа награну́й награну́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа награну́ю награну́ємо, награну́єм
2 особа награну́єш награну́єте
3 особа награну́є награну́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. награнува́в награнува́ли
жін.р. награнува́ла
сер.р. награнува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
награно́ваний
Безособова форма
награно́вано
Дієприслівник
награнува́вши