награнований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний награно́ваний награно́вана награно́ване награно́вані
родовий награно́ваного награно́ваної награно́ваного награно́ваних
давальний награно́ваному награно́ваній награно́ваному награно́ваним
знахідний награно́ваний, награно́ваного награно́вану награно́ване награно́вані, награно́ваних
орудний награно́ваним награно́ваною награно́ваним награно́ваними
місцевий на/у награно́ваному, награно́ванім на/у награно́ваній на/у награно́ваному, награно́ванім на/у награно́ваних