награний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний на́граний на́грана на́гране на́грані
родовий на́граного на́граної на́граного на́граних
давальний на́граному на́граній на́граному на́граним
знахідний на́граний на́грану на́гране на́грані
орудний на́граним на́граною на́граним на́граними
місцевий на/у на́граному, на́гранім на/у на́граній на/у на́граному, на́гранім на/у на́граних

Словник синонімів

УДА́ВАНИЙ[ВДА́ВАНИЙ] (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо - такий, якого не відчувають, не мають і т. ін., але намагаються показати), РО́БЛЕНИЙ, НЕЩИ́РИЙ, НА́ГРАНИЙ, НАПУСКНИ́Й, ПОКАЗНИ́Й, ПІДРО́БЛЕНИЙ, ЗА́ВЧЕНИЙ[ЗАУ́ЧЕНИЙ], СИ́ЛУВАНИЙ, ПРИ́БРАНИЙ, УДА́НИЙ[ВДА́НИЙ] рідше.Балабан слухав вихователя з удаваною увагою (С. Добровольський); У вдаваній делікатності супутника він своїм тонким і вразливим сприйняттям безпомилково відчув фальш (С. Журахович); По його позіханню, робленому, нещирому, я вгадую, що він має казати щось гостре, цікаве (С. Васильченко); Ця зухвалість була награна, за нею проглядали непевність і глибоко прихований страх (П. Дорошко); Напускна серйозність надавала її обличчю ще більшої принади (В. Гжицький); Я вірив,.. що під оцією зовнішньою байдужістю, під інколи навіть показною грубістю і мовчазливістю тлів вогонь ненависті до ворога (Ю. Збанацький); Її веселість була підроблена, черства й навіть чудна (І. Нечуй-Левицький); Кореспонденти встають. Короткі кивки головами. Скупі завчені посмішки (Ю. Бедзик); І хода [отамана], і спокійна міна на обличчі - все це прибране, а про себе він теж гризеться якоюсь невідступною думою (П. Панч); Що слово точене? Чарує звук акторських реплік та уданих мук (М. Зеров). - Пор. 2. шту́чний.