награбувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | награбува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | награбу́ймо | |
| 2 особа | награбу́й | награбу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | награбу́ю | награбу́ємо, награбу́єм |
| 2 особа | награбу́єш | награбу́єте |
| 3 особа | награбу́є | награбу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | награбува́в | награбува́ли |
| жін.р. | награбува́ла | |
| сер.р. | награбува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| награбо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| награбо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| награбува́вши | ||