награбувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | награбува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | награбу́ймо | |
2 особа | награбу́й | награбу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | награбу́ю | награбу́ємо, награбу́єм |
2 особа | награбу́єш | награбу́єте |
3 особа | награбу́є | награбу́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | награбува́в | награбува́ли |
жін.р. | награбува́ла | |
сер.р. | награбува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
награбо́ваний | ||
Безособова форма | ||
награбо́вано | ||
Дієприслівник | ||
награбува́вши |