ГОТУВА́ТИСЯ (здійснювати підготовку до чого-небудь),ПІДГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯ, НАГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, НАГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ЛА́ГОДИТИСЯ, НАЛА́ГОДЖУВАТИСЯ, ЛАДНА́ТИСЯ, ЛАШТУВА́ТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАЛА́ДЖУВАТИСЯ, ЛА́ДИТИСЯрозм.,РИХТУВА́ТИСЯрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,РИШТУВА́ТИСЯрозм., ВИГОТОВЛЯ́ТИСЯдіал.;ЗБИРА́ТИСЯ, СПОРЯДЖА́ТИСЯ, РЯДИ́ТИСЯзаст.,ЗНАРЯДЖА́ТИСЯдіал.,ЗРЯДЖА́ТИСЯдіал. (перев. у дорогу). - Док.: підготува́тися, підгото́витися, приготува́тися, пригото́витися, наготува́тися, нагото́витися, нала́годитися, наладна́тися, налаштува́тися, нала́дитися, нарихтува́тися, прила́дитися, зібра́тися, споряди́тися, знаряди́тися, зряди́тися. Полк саме готувався форсувати річку (О. Гончар); На естраді вже оркестр приготовлявсь (П. Тичина); Мар’ян притаївся за дверима з сокирою в руці - приготувався боронити маєток (С. Чорнобривець); Йосипенко, уступаючи у сіни, почав обтирати ноги, викашлюватись, готовитись до стрічі (Панас Мирний); В цей час у приміщенні щось забрязкотіло, і назустріч Денисові виринув з порожнім відром німець. Роман наготувався стрибнути братові на допомогу (О. Гончар); Гурт заворушився і наготовився рушати (Ю. Смолич); Слуги лагодились в дорогу, запрягали коні (І. Нечуй-Левицький); Налагоджується [Ономай] йти (Леся Українка); На вороній воді вихлюпується дикий птах, полоще біле крило, ладнається у вирій (К. Гордієнко); Люди лаштувались виїжджати на схід (О. Гуреїв); От він налаштувавсь писати (А. Кримський); Наладжуватися на ярмарок; Ладяться козаки в дорогу (Марко Вовчок); Поки Неля рихтувалася до поїздки, Гаманюк гасав по місту за подарунками (М. Ю. Тарновський); - Ви заскоро приладилися, - сказав я до обох пань, поглянувши потім на свій годинник (О. Кобилянська); Треба мерщій риштуватись та в похід рушати (Б. Грінченко); Настя нагадала, що треба виготовлятися до поминального обіду (Л. Яновська); Тарас Григорович став збиратися в дальшу путь (З. Тулуб); З ним споряджався в раптовий похід і мій батько (І. Цюпа); Пріч рядися, а хліб сій (М. Номис); Катерина.., слова не мовивши, подалася знаряджатися в дорогу (Л. Яновська); Почав мій Данило в дорогу зряджатись (Марко Вовчок).

НАСТА́ЧИТИчого (заготувати, запасти в потрібній, достатній кількості); НАСТА́ЧИТИСЯрозм.,НАБРА́ТИСЯрозм.,НАГОТУВА́ТИСЯ[НАГОТО́ВИТИСЯ]рідше (звичайно в сполуч. з не або в питальних конструкціях риторичного характеру зі сл. хіба, де тощо). - Недок.: настача́ти. - Батько напозичався в пана грошей на одробіток, насилу настачає хліба на сім’ю.., - сказала баба Хівря (І. Нечуй-Левицький); - На лампу й зовсім гасу не настачишся (О. Гончар); На вогонь дров не наберешся, а на піт - сорочок (прислів’я).