наготуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | наготува́тися, наготува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наготу́ймося, наготу́ймось | |
2 особа | наготу́йся, наготу́йсь | наготу́йтеся, наготу́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наготу́юся, наготу́юсь | наготу́ємося, наготу́ємось, наготу́ємся |
2 особа | наготу́єшся | наготу́єтеся, наготу́єтесь |
3 особа | наготу́ється | наготу́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наготува́вся, наготува́всь | наготува́лися, наготува́лись |
жін.р. | наготува́лася, наготува́лась | |
сер.р. | наготува́лося, наготува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
наготува́вшись |