наготувати 1 значень
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наготува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наготу́ймо | |
| 2 особа | наготу́й | наготу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наготу́ю | наготу́ємо, наготу́єм |
| 2 особа | наготу́єш | наготу́єте |
| 3 особа | наготу́є | наготу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наготува́в | наготува́ли |
| жін.р. | наготува́ла | |
| сер.р. | наготува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| нагото́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| нагото́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| наготува́вши | ||