-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив нагорюва́тися, нагорюва́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагорю́ймося, нагорю́ймось
2 особа нагорю́йся, нагорю́йсь нагорю́йтеся, нагорю́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагорю́юся, нагорю́юсь нагорю́ємося, нагорю́ємось, нагорю́ємся
2 особа нагорю́єшся нагорю́єтеся, нагорю́єтесь
3 особа нагорю́ється нагорю́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нагорюва́вся, нагорюва́всь нагорюва́лися, нагорюва́лись
жін.р. нагорюва́лася, нагорюва́лась
сер.р. нагорюва́лося, нагорюва́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нагорюва́вшись

Словник синонімів

НАТЕ́РПІ́ТИСЯчого і без додатка (зазнати, перенести в житті багато тяжкого, неприємного), НАМУ́ЧИТИСЯбез додатка,НАСТРАЖДА́ТИСЯбез додатка, НАБІДУВА́ТИСЯбез додатка, НАГОРЮВА́ТИСЯ без додатка, розм.,НАЗНА́ТИСЯчого, розм.,НАПЛА́КАТИСЯбез додатка, розм.,НАПОНЕВІРЯ́ТИСЯбез додатка, розм.,НАСЬО́РБАТИСЯчого, розм.Говорила це не зі злості на чоловіка (хоч уже і досить натерпілася через такий його непутящий характер) (М. Ю. Тарновський); Сьогодні одпустять додому шостий клас, що дуже встиг намучитися за май од тяжких екзаменів (А. Кримський); - Такий хуліган, якого наше село ще ніколи не бачило. Скільки від нього всі настраждались! (Є. Гуцало); Ой, набідувалися ми до весни, Боже єдиний (І. Франко); Цілий рік воював [Назар] десь, і вісті від нього ніякої не було. Наплакалася і нагорювалася за ним Докія (І. Цюпа); І не добивсь з панами права, Ще й сам від них біди назнавсь (І. Франко); - Дайте мені, мамо, спокій! Наплакалась я через вас, - аж крикнула Маруся спересердя (І. Нечуй-Левицький); Вони насьорбалися горя і злоби Набралися теж, у житті живучи (Л. Первомайський). - Пор. 2. бідува́ти, 1. поневіря́тися.