-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

ВГО́РУ[УГО́РУ] (у напрямі до верхньої частини чого-небудь, у горішню частину чогось), НАГО́РУ, ВВЕРХ[УВЕ́РХ]рідко,ГО́РІдіал.Підбіг [Джмелик] до чорного дуба і.. спритно, мов кішка, видрався вгору (Григорій Тютюнник); Він приладнав її [драбину] до білосніжної колони і.. важко поліз угору (М. Стельмах); Він.. по запертих воротях виліз нагору, впав у двір (Ю. Яновський); Дід припинив коня, устав, одпустив черезсідельник і, сівши, помалу поїхав нагору (Панас Мирний); Щось лізе вверх по стовбуру До самого краю (Т. Шевченко); Іде Ольга горі селом (Ірина Вільде).
НАВИ́ВОРІТ (про одяг, тканину - зворотним, внутрішнім боком назовні); НАВЕ́РХ, ВГО́РУ[УГО́РУ], НАГО́РУрозм. (чим - із сл. на позначення внутрішнього боку). - Чи це воно на лице, чи, мабуть, навиворіт? - питала Онися, придивляючись до матерії (І. Нечуй-Левицький); [Ганна:] А кожух, кумо, де? Не забудьте вивернути вовною наверх, як зустрічатимете зятя!.. (М. Кропивницький); Он ще кожушина вовною вгору, мов вівця, простяглася (Панас Мирний).
НАЗО́ВНІ (на зовнішній бік, за межі чого-небудь); НАВЕ́РХ, НАГО́РУ (на поверхню чого-небудь - землі, води тощо). Щось клекотіло в його грудях, давило горло і не могло прорватися назовні (Григорій Тютюнник); Я втямив, що топлюся, що я тут сяду на дно та й не вирну більше наверх з води (І. Нечуй-Левицький); Під землею Нам тільки снилося воно [сонце], Задумане і золотеє... Бо, як виходили нагору, Там ніч була уже давно (В. Сосюра).