-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нагорта́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагорта́ймо
2 особа нагорта́й нагорта́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагорта́тиму нагорта́тимемо, нагорта́тимем
2 особа нагорта́тимеш нагорта́тимете
3 особа нагорта́тиме нагорта́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нагорта́ю нагорта́ємо, нагорта́єм
2 особа нагорта́єш нагорта́єте
3 особа нагорта́є нагорта́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нагорта́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нагорта́в нагорта́ли
жін. р. нагорта́ла
сер. р. нагорта́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нагорта́вши

Словник синонімів

ЗГРІБА́ТИ (гребучи, збирати докупи, в одне місце), ГРЕБТИ́, ГОРНУ́ТИ, ЗГОРТА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИ, ЗАГРІБА́ТИ, ЗВОЛІКА́ТИ, ЗАГРОМА́ДЖУВАТИрідко. - Док.: згребти́, згорну́ти, згрома́дити, загребти́, зволокти́, зволочи́ти, загрома́дити. Чоловік у кирзових чоботях, кожушку-безрукавці, в солдатській шапці згрібав граблями в молоденькому садочку сухе бадилля, поруділе вишневе та яблуневе листя (В. Козаченко); Христина.. завзято почала горнути висохле, аж крихке сіно (М. Стельмах); Він вимів кімнату, але сміття згорнув на купу й лишив у однім закутку (О. Кобилянська); Він громадив граблями суху траву коло липи, в’язав її в оберемки і щільно ставив їх до стін (П. Козланюк); Їй не було гірше роботи згромаджувати кістрицю, - мокра, колюча, вона і помаже її всю, і руки поколе, і ноги подряпа (Панас Мирний); Іржаве листя каштанів опало на вигорілу траву, і його не загрібали (В. Кучер); Тільки-но розмінували поле, а вже Катерина та її подруги боронами, граблями зволікали бур’яни, випалювали, очищали поле для тракторів (К. Гордієнко). - Пор. 1. нагорта́ти.
НАГОРТА́ТИ (горнучи, збирати в якій-небудь кількості), НАГРІБА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, НАГРОМА́ДЖУВАТИ (звичайно траву, сіно тощо). - Док.: нагорну́ти, нагребти́, нагрома́дити. Треба нагортати з осені біля стовбурів [дерев] горбочки землі (О. Донченко); Нагребли [заробітчани] сухого листя, хмизу, розклали в яру огнище (К. Гордієнко); Робимо ми коло сіна далеко в горах, косимо, громадимо, складаємо, дехто копиці, дехто стоги (О. Кобилянська); - Бери он мішок і граблі та біжи на майдан, трохи паші нагромадили корові... - відповіла Мокрина (П. Козланюк). - Пор. 1. згріба́ти, 1. нагрома́дити.
НАГРОМА́ДИТИ (накидати, накласти у великій кількості або безладно, купою), НАВАЛИ́ТИ, НАВЕРНУ́ТИ розм.,НАКОПИ́ЧИТИрідше. - Недок.: грома́дити, нагрома́джувати, нава́лювати, вали́ти, наверта́ти, накопи́чувати, копи́чити. Йому було важко долати перешкоди, що їх нагромадила природа йому на дорозі (В. Гжицький); Ви тут [на столі] навалили, накопичили, ні ладу ні складу, - а тепер о! Все в порядку (І. Франко); Внизу.. було розкидане каміння, неначе хто зумисне навернув на зелену траву (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. нагорта́ти, 1. накла́сти, 1. нанести́.
НАНЕСТИ́ (про вітер, заметіль, воду, а також безос. - захопивши своїм рухом, принести й зібрати в якомусь місці значну кількість піску, пилу, снігу, льоду тощо), НАГНА́ТИ, НАГОРНУ́ТИ, НАМЕСТИ́, НАВІ́ЯТИ, НАДУ́ТИ (про вітер, заметіль і т. ін.); НАМИ́ТИ (про воду - нанести течією, хвилями ґрунт). - Недок.: нано́сити, наганя́ти[наго́нитирідше], нагорта́ти, наміта́ти, навіва́ти[наві́ювати], надува́ти, намива́ти. Річки розмивають глиняні гори і наносять глину в морські води (М. Коцюбинський); Вдень був низовий вітер і нагнав з моря багато камки (І. Нечуй-Левицький); Пішли чорні бурі.. Намете, нагорне і в колодязь, не один день потім мине, доки.. вибереш весь той намул (О. Гончар); "Майстро [вітер] віятиме, - сказав він, - коли б дощу не навіяв..." (Ю. Яновський); У полі гуляв вітер. Крутив поземкою, ..надував замети та перевали (Ю. Збанацький); Після кожної повені в гирлі річки намиває цілі гори піску. - Пор. 1. нагрома́дити, 2. нести́.