нагородитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нагороди́тися, нагороди́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нагороді́мося, нагороді́мось, нагороді́мся | |
| 2 особа | нагороди́ся, нагороди́сь | нагороді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагороджу́ся, нагороджу́сь | нагоро́димося, нагоро́димось, нагоро́димся |
| 2 особа | нагоро́дишся | нагоро́дитеся, нагоро́дитесь |
| 3 особа | нагоро́диться | нагоро́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нагороди́вся, нагороди́всь | нагороди́лися, нагороди́лись |
| жін.р. | нагороди́лася, нагороди́лась | |
| сер.р. | нагороди́лося, нагороди́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нагороди́вшись | ||